– Я не знаю, де саме зараз мій батько.
Українському фігуристу родом з Херсону Кирилу Марсаку важко говорити про свою родину. Тема, очевидно, болюча.
21-річний Марсак живе та тренується в Центральній Фінляндії з літа 2022 року, але його батьки знаходяться на охопленій війною батьківщині. Мати Зоя працює та живе в Києві. Батько Андрій воює на фронті.
Марсак не знає, де саме на фронті його батько і яка там ситуація на фронті. Востаннє він бачив свого батька у квітні минулого року на чемпіонаті України в Богуславі.
Андрію Марсаку вдалося отримати кілька тижнів відпустки з армії, щоб підтримати сина на змаганнях. За словами Кирила, ця поїздка, ймовірно, врятувала батькове життя.
– Коли мій батько ще тільки їхав у відпустку, ситуація на фронті була досить спокійною. Однак вона змінилася за кілька днів, і багато його бойових товаришів загинули.
Андрій Марсак буде одним з тих людей, які найбільше вболіватимуть за Кирила, коли невдовзі він братиме участь у своїх перших Олімпійських іграх у Мілані.
Участь в Олімпійських іграх – це здійснення мрії українського фігуриста, яке вимагало не лише незліченних годин роботи, але й беззастережної підтримки родини фігуристів з фінського містечка Лаукаа, які прийняли Кирила.
Повідомлення змінило життя
У день початку повномасштабного вторгнення Кирило прокинувся у себе вдома о 5 ранку від того, що батьки голосно говорили.
– Я просто хотів спати, тому попросив батьків бути тихішими. Вони відповіли, що почалася війна.
Марсаку тоді було 17 років.
Перші тижні він провів вдома в Києві. Потім його тренер Дмитра Шкідченко відправив Марсака на змагання в Польщу, а звідти тренуватися до Латвії.
За місяць тренувань у Ризі хлопець отримав повідомлення, яке змінило його життя.
Багаторазовий чемпіон Фінляндії Валттер Віртанен запитав Марсака, чи не хотів би той приїхати на літній тренувальний табір у Пеурунці, який очолюють Віртанен та його дружина, німецька тренерка Аліна Майєр-Віртанен.
– Пропозиція була настільки цікавою, що я одразу погодився.
До табору у Фінляндії
Професіонали з фігурного катання Аліна Майєр-Віртанен та Валттер Віртанен добре пам'ятають, як молодий український фігурист став частиною їхнього життя.
На початку війни вони збирали одяг, ліки та інші необхідні речі для вантажівок з допомогою та допомагали біженцям, які приїжджали до Фінляндії.
У них також було сильне бажання зробити щось для своїх колег-фігуристів. Валттер Віртанен згадав, як він помітив українського юніора під час одної з поїздок на змагання.
– На той момент Кирило вже робив потрійний аксель і тренував четверні стрибки, але в іншому його катання залишало простір для вдосконалення. Влітку ми організовуємо табори, на які запрошуємо тренерів з усієї Європи. Ми подумали, що це буде гарна можливість для Кирила підготуватися до сезону, – каже Віртанен.
Віртанени запропонували Марсаку можливість безкоштовно тренуватися в якісному середовищі. Проживання було організовано з батьками Майєр-Віртанен, які переїхали з Німеччини до Вааякоскі, щоб бути поруч з донькою.
Коли табір закінчився, Марсак запитав Віртанена, чи може він залишитися у Фінляндії на постійне проживання.
Початок був нелегким. Український підліток, який оселився в Центральній Фінляндії, добре розмовляв англійською, і життя в новій країні здавалося чужим.
– Перші кілька років я жив з батьками Аліни. Її мати розмовляє лише німецькою, я не знав жодного слова німецькою, коли приїхав до Фінляндії, – згадує Марсак.
Здійснення мрії
У Пекіні у вересні 2025 року українець перевершив усі очікування та забезпечив своїй країні місце на Олімпіаді в чоловічому одиночному катанні в Мілані.
Вальттер Віртанен, який також брав участь у кваліфікації, першим поспішив відсвяткувати цей унікальний момент.
Поточний сезон поки є успішним для Марсака. На чемпіонаті Європи в Шеффілді цього місяця він набрав свої рекордні очки та посів восьме місце. Це був найкращий результат України на чемпіонаті Європи в чоловічому одиночному катанні за 26 років.
Сезон був особливим і в іншому відношенні. Коротка програма Марсака виконана під музику італійського дуету батька та сина Андреа та Маттео Бочеллі ”Fall on Me”.
Андрій Марсак надіслав пісню своєму синові з передової влітку. За словами Кирила Марсака, використання пісні в короткій програмі є даниною поваги його власному батькові.
– Це можливість висловити вдячність і любов батькові. Я вважаю, що для нього важливо, що я катаюся під цю музику на престижних змаганнях. Це неймовірно багато для мене значить.
З роками Марсак став невід'ємною частиною фінсько-німецької родини, яка живе в Центральній Фінляндії.
– У Кирила велике серце. Він також є членом родини для моїх батьків та сестер, які живуть у Німеччині. Мій батько їздить, щоб стежити за його змаганнями, – каже Аліна Маєр-Віртанен.
Найбільшою шанувальницею Марсака, мабуть, є п'ятирічна донька Віртаненів Лія.
– Наша донька називає Кирила своїм старшим братом, – каже Маєр-Віртанен.
– Я хотіла ще одну дитину, і тепер у Лії є брат. Можливо, це не те, про що я думала, але, напевно, це має значення, – продовжує Валттер-Віртанен і сміється.
Марсаку важко підбирати слова, коли він говорить про важливість фінської родини.
– Я неймовірно вдячний їм усім. Вони дуже мені допомогли і продовжують допомагати.
– У нас міцний зв'язок.
Цей текст було перекладено з фінськомовних новин та відредаговано.
