На початку російської агресії Фінляндія не була готова до в'їзду українців у тих масштабах, які передбачалися.
Українців приймали органи влади та волонтери, і в цьому не брала участі одна важлива для інтеграції група, а саме бізнес-спільнота, кажуть дослідник Інституту міграції (Siirtolaisuusinstituutti) Тоні Ахвенайнен та відповідальний науковий співробітник Інституту Маркку Маттіла.
– Робота – це дуже хороший спосіб інтеграції, і слід будувати більш ефективні шляхи від біженців безпосередньо до ринку праці, – каже Ахвенайнен.
Однак у Фінляндії міграція часто розглядається виключно з точки зору, що з біженцями матиме справу влада, кажуть дослідники.
– Ми живемо тут власним життям, а потім, коли мігранти будуть "готові", вони зможуть працювати, – каже Ахвенайнен.
Стимул для роботи
Директива про тимчасовий захист дозволяє українцям одразу працювати. Однак на практиці мало хто зміг інтегруватися, працюючи.
– Бізнес-спільнота не була достатньо обізнана про те, що Директива одразу ж надала українцям необмежений доступ до роботи та навчання. Людей можна було наймати з першого дня, – каже Маркку Маттіла.
Олександр з України
Українець Олександр Наконечний працює в клініці для тварин Takala в Сейняйокі.
В Україні Наконечний був ветеринарним лікарем, однак, після п'яти років життя у Фінляндії він все ще не має ліцензії на роботу ветеринаром тут, адже це вимагає досконалого знання фінської мови.
Наконечний працює ветеринарним фельдшером у клініці за договором про стажування, одночасно вивчаючи фінську мову.
Наконечний вважає, що добре вчити мову в середовищі, де тобі потрібно нею користуватися.
Ветеринар і підприємець Самі Такала має хороший досвід інтеграції працівників на робочому місці. У минулому в клініці працювали мігранти.
Такала вважає, що компанії були б готові брати на роботу мігрантів, але на заваді стоять, зокрема, мовні вимоги.
– Англомовний лікар з Європейського Союзу може приїхати на роботу, але якщо ви не з ЄС, ви повинні скласти мовний тест, перш ніж ви зможете вступити до університету, щоб стати кваліфікованим лікарем.
Мова є проблемним питанням
Терхі Хуннакко, міграційний координатор міста Сейняйокі, вважає, що проблеми, з якими стикається бізнес і промисловість при працевлаштуванні українців, пов'язані з мовою.
– Особливо в Південній Остроботнії це є великою проблемою. Коли працівник не володіє мовою, ви можете боятися за навчання та за безпеку на роботі.
Хуннакко зазначає, що, попри хорошу підготовку та багаторічний досвід, багато високоосвічених українців зіткнулися з труднощами у пошуку роботи саме через брак мовних навичок.
Деякі компанії хотіли б організувати уроки фінської мови для своїх співробітників у робочий час, але кваліфікованих офіційних викладачів мови буває важко знайти.
Легалізувати кваліфікацію теж непросто.
Виняткові умови
У дослідженні, опублікованому сьогодні Інститутом міграції, Маттіла та Ахвенайнен розглядають виклики, виявлені в контексті масштабної міграції українців, та окреслюють політичний порядок денний для підготовки до подібних ситуацій у майбутньому.
У дослідженні зазначається, що велика кількість українських біженців були і є освіченими фахівцями з різних галузей, які походять не з таборів біженців чи недієздатних держав, а з нормального функціонуючого західного суспільства.
Крім того, бажання знайти роботу у багатьох було високим, і тимчасове перебування у Фінляндії перетворилося на ідею залишитися тут назавжди.
Респонденти, опитані під час дослідження, зараз бачать можливості для працевлаштування, наприклад, у промисловості, соціальній сфері та охороні здоров'я, а також у підприємництві.
– Умови для інтеграції українців надзвичайно хороші. Я вважаю, що зараз ми повинні інвестувати в цих людей, – говорить Ахвенайнен.
Цей текст було перекладено та відредаговано з фінськомовних новин.
